Чому не тонуть риби та багато нших водних тварин, адже вони набагато важч за воду? Який орган допомага м бути рятвним поплавцем?Вивчаючи водних мешканцв на уроках болог ми знамо, що тварини водного середовища мають ряд пристосувань до умов свого снування. Серед варантв поплавцв найбльшого поширення набув плавальний мхур, заповнений газами. Такими мхурами користуються не лише риби. Зовншньо це пристосування здаться надзвичайно простим пристром. Але це хибна думка. За дослдженнями вчених-хтологв плавальний мхур - непарний або парний орган риб, який розвиваться як вирст передньо частини кишечника. Крм гдростатично функц, у деяких риб вн викону ще дихальн звукоутворююч функц, а також роль резонатора перетворювача звукових хвиль. У деяких риб плавальний мхур зв'язаний з кишечником, в нших - цлком зольований регулювання вмсту газв у ньому здйснються за допомогою так званого червоного тла - густого сплетення кровоносних судин на внутршнй стнц Форма мхура досить рзномантна, але найчастше вн ма витягнуту овальну форму, нод ж перетягнутий на два вддли: переднй заднй, який у деяких риб бува забезпечений простими або навть розгалуженими придатками. Вдсутнй вн у багатьох риб, що ведуть придонний спосб життя, в добре плаваючих риб, що роблять швидк перемщення по вертикал. Плавальний мхур заповнений газами, вдмнними за складом вд атмосферного повтря спввдношення яких може мнятися. Де як риби та нш водн тварини добувають той газ, яким заповнюють плавальний мхур? У вод ж нема заправних станцй. А риби, як ми знамо, накачують газ до необхдного надто високого тиску. Вони вмють також боротися з витоками газу. Наприклад, колональна тварина фезаля, вдома як португальський кораблик, знаходиться у деяких родинних зв’язках з медузами, на яких вона схожа. Над медузоподбним тлом пдвищуться голубий, червоний або фолетовий мхур з гребенем зверху. У великих особин фезалй вн досяга 30 см. З нижнього боку звисають довг, до 10 м у довжину щупальц, чи дотики досить небезпечн для людини. Газовий мхур викону одночасно роль втрила поплавця. В ньому мститься до 15% чадного газу, смертельного для тварин, навть, у мзерних конценртацях. Деяк родич фезалй заповнюють ним сво плавальн мхур на 80-95%. Молюски використовують для вироблення цього газу амнокислоту серин. В нших органзмв у плавальному мхур знаходяться нертн гази, як присутн у повтр в невеликих концентрацях: десят або сот дол вдсоткв. Деяк риби наповнюють сво мхур азотом. Але найчастше використовуться кисень. Заповнення плавального мхура газом здйснються за допомогою спецально залози. Вона розмщена безпосередньо в його стнц добре помтна завдяки яскраво-червоному забарвленню. Частше всього залоза лише допомага видлятися газу, який мститься в кров, але сама його не виробля. У риб ця залоза продуку молочну кислоту, яка потрапляючи в кров, порушу зв’язки кисню з гемоглобном. Вльного кисню в кров тод виявляться так багато, що вн видляться в плавальний мхур. Крм того, молочна кислота та нш речовини, як виробляються газовою залозою, рзко понижують розчиннсть газв у кров, що пдсилю та прискорю х видлення в плавальний мхур.Газова залоза – крихтний орган, але вона забезпечу утворення велико клькост газв. При об’м плавального мхура 10 куб.см потрбно 1 л газу, якщо риба мешка на глибин 1 км, тому що при тиску 100 атм, який на цй глибин, об’м його зменшуться в 100 разв. Але видобути необхдну кльксть газу – це лише половина справи. Його необхдно закачати у плавальний мхур пд певним тиском. Для цього призначена примножуюча система. · знайшли у риб значно ранше, нж зрозумли призначення. Основою примножуючо системи – це кровоносн судини. Кров надходить до газово залози по спецальнй артер, але перш нж зайти до не, вона розпадаться на велику кльксть каплярв, а потм знову зливаться в одну судину. Вена, ввйшовши в залозу, також подляться на дрбн судини, як проходять через стку артеральних каплярв, а вже потм збираться у загальну вену. Ця чудова стка складаться з незвичайних каплярв. Вони зовсм не звивист, як в нших органах, а залишаються прямими на всй свой вдстан досить довгими – до клькох млметрв. У деяких видв риб вони можуть бути понад 2 см. Ця чудо-стка працю як справжнй насос, коли у плавальний мхур необхдно додати нову порцю газу. Головним конструкторським недолком плавального мхура те, що стнки його надто м’як при зануренн на глибину океану не виявляють опору стисканню. На тих глибинах, де мешкають деяк види риб, тиск досяга десяткв сотень атмосфер. Гази плавального мхура стиснут до таких же величин, так як його м’як стнки не в змоз виявляти опору зовншньому тиску. У залежност вд цього, сам об’м мхура залежить вд зовншнього тиску, тому риби пов’язан з життям на певних глибинах. Наприклад, глибоководна риба, яка живе на глибин 1 км, що ма об’м плавального мхура 10 куб.см, опуститься ще на 100 м, де тиск збльшиться на 10 атм, тод плавальний мхур вд пдвищеного тиску стиснеться до об’му 9 куб. см. Таким чином, зменшений плавальний мхур не зможе виконувати сво функц, а риба змушена буде затратити багато енерг, щоб не пти каменем на дно. Вона також може добути ще 110 куб.см газу, стиснути його до 110 атм, при цьому його об’м зменшиться до 1 куб.см нейтральна плавучсть вдновиться.В цй ситуац газова залоза почне видляти молочну кислоту, а та рзко пдвищить вмст у кров кисню. Венозна кров, вдткаючи вд газово залози та проходячи по венозним каплярам, тсно буде дотикатися до артеральних, де тече кров, яка мстить кисень пд тиском 0,2 атм (такий тиск кисню в морськй вод на рзних глибинах). Тут кисень з венозно кров дифунду в артеральну, а в газовй залоз до нього додаться нова порця газу, звльненого вд впливу гемоглобну. Ця процедура повторються багаторазово, газова пастка, не даючи кисню пти з венозно кров, нарешт створю такий тиск, що вн дола бар’р в 110 атм почне проникати в плавальний мхур, вдновлюючи попереднй його об’м. Чудова стка не лише пдкачу в плавальний мхур нов порц газу, але й попереджа його витк, так як вся кров, вдткаючи вд плавального мхура, пропускаться через газову пастку.Ще небезпечнше для глибоководно риби пднматися в поверхнев шари. В мру падння тиску води, гази плавального мхура починають розширятися, об’м збльшуться, вн буде тягти рибу наверх. Якщо риба зазваться пднметься надто високо, то вже не зможе подолати пдйомну силу власного газового плавального мхура, буде викинута на берег та вивернута навиворт, або зовсм лопне. Але з такого стану вихд – випустити надлишок газу, звичайно, якщо плавальний мху ма д
Рубрика: » Рятвн органи водних тварин
Автор | 25 января 2012 | Коментарв: 0 | Переглянуто 1717
Загрузка. Пожалуйста, подождите...
Рятвн органи водних тварин » Сайт вчителя болог Павленко Тетяни ¶ванвни
Комментариев нет:
Отправить комментарий